Ціна на Хартил таблетки 10 мг 28 шт

Зміст статті

• Загальна інформація про Хартил таблетки 10 мг
• Склад препарату
• Фармакологічна дія
• Показання до застосування
• Протипоказання
• Побічні ефекти
• Взаємодія з іншими препаратами
• Як приймати Хартил: дозування та курс
• Передозування
• Особливі вказівки
• Умови зберігання та термін придатності

Загальна інформація про Хартил таблетки 10 мг

Хартил – це лікарський препарат, який містить активну речовину раміприл, дозуванням 10 мг у кожній таблетці. Випускається по 28 штук у упаковці, виробництво здійснюється фармацевтичною компанією ЕГІС (Угорщина). Препарат належить до групи інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ) і широко використовується для лікування різних серцево-судинних захворювань.

Склад препарату

Фармакологічна дія

Раміприл, головний компонент Хартила, є інгібітором ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Це означає, що він:

• Блокує активність АПФ, що знижує рівень гормону ангіотензину II.
• Зменшує секрецію альдостерону – гормону, що затримує натрій і воду, допомагаючи контролювати артеріальний тиск.
• Знижує периферичний судинний опір і покращує кровопостачання серця, що позитивно впливає на функцію міокарда.
• Призводить до зниження артеріального тиску без компенсаторного збільшення частоти серцевих скорочень.
• Покращує прогноз при серцевій недостатності, інфаркті міокарда, а також знижує ризик ускладнень при захворюваннях нирок.

Ефект зниження тиску починається через 1-2 години після прийому, максимальний настає через 3-6 годин та зберігається до 24 годин. При регулярному прийомі ефект посилюється та стабілізується протягом кількох тижнів.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія (підвищений артеріальний тиск)
• Хронічна серцева недостатність
• Серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда у стабільних пацієнтів
• Діабетична та недіабетична нефропатія (захворювання нирок)
• Профілактика інфаркту міокарда, інсульту або «коронарної смерті» при ішемічній хворобі серця

Протипоказання

• Підвищена чутливість до раміприлу чи інших компонентів препарату
• Історія ангіоневротичного набряку, особливо пов’язаного з прийомом інгібіторів АПФ
• Двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз єдиної ниркової артерії
• Артеріальна гіпотензія або нестабільна гемодинаміка
• Вагітність та період лактації
• Первинний гіперальдостеронізм
• Виражена ниркова недостатність

Побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, Хартил може викликати побічні реакції. Вони різняться від легкої сухості у роті до серйозних станів. Основні групи побічних ефектів:

• Серцево-судинні: зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, тахікардія, аритмії, ішемія серця.
• Мочеполова система: посилення ниркової недостатності, протеїнурія, зниження сечовиділення.
• ЦНС: головний біль, запаморочення, слабкість, тремор, порушення настрою, безсоння.
• Органи чуття: порушення смаку, шум у вухах, порушення зору та слуху.
• Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея або запор, біль в епігастрії.
• Дихальна система: сухий кашель, бронхоспазм, задишка.
• Алергічні реакції: висипи, свербіж, ангіоневротичний набряк, тяжкі дерматити.
• Кровотворна система: анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз.
• Інші: судоми, випадіння волосся, підвищене потовиділення.

Всі побічні явища потребують негайного повідомлення лікаря.

Взаємодія з іншими препаратами

• Аллопуринол, кортикостероїди, прокаїнамід, певні цитостатики – підвищують ризик порушень кровотворення
• Гіпоглікемічні засоби (інсулін та похідні сульфонілсечовини) – можуть викликати надмірне зниження цукру в крові
• Інші антигіпертензивні засоби і діуретики – можливе посилення гіпотензивного ефекту
• Солі калію та калійзберігаючі діуретики – підвищений ризик гіперкаліємії
• Препарати літію – підвищення рівня літію в крові і токсичність
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – зменшення ефективності Хартилу
• Етанол – може посилювати дію препарату

Як приймати Хартил: дозування та курс

Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи водою (приблизно 1 склянка). Прийом незалежно від їжі.

Особливі групи пацієнтів

Пожилий вік: доза підбирається індивідуально з обережністю.

При порушенні функції нирок: початкова доза часто становить 1,25 мг, максимальна – 5 мг на добу.

При порушеннях функції печінки: потрібен ретельний контроль лікаря, максимальна доза – 2,5 мг.